Спеціалізована школа №200
імені Василя Стуса

ВЕЧІР КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА З ТАРАСОМ КОМПАНІЧЕНКО

18 травня 2017 року



 

Вечір кобзарського мистецтва в 3-в класі проводився відразу після екскурсії до Національної філармонії України.

 

Хід творчого вечора

 

Звучить запорозький марш у виконанні учителя музики Швець Олександра Лукича.

 

Шановні гості, вихованці, ласкаво просимо до нашої світлиці, запрошуємо взяти участь у незвичній подорожі до славного козацького минулого.

Сьогодні ми побуваємо на Запорозькій Січі, в гостях у козаків. А допоможуть нам славетні кобзарі – співці козацької слави і героїчної минувшини нашого народу.

Історія козацтва – одна з найяскравіших сторінок минулого України. Це була епоха боротьби за свободу і незалежність нашої країни. І сьогодні Україна веде боротьбу за свою незалежність.

Творче об’єднання «Юні кияни» 3-в класу разом з батьками продовжили у цьому навчальному році ознайомлення з музичною спадщиною міста Києва. Ми спробуємо поступово згадати найяскравіші сторінки незабутніх екскурсій містом. Але сьогоднішній вечір буде присвячено відомому українському кобзареві нашому сучаснику – Тарасові Компаніченку, справді видатного випускника спеціалізованої школи № 200. Разом з Тарасом Вікторовичем та вихованцями 3-в класу ми здійснимо подорож в історію кобзарського мистецтва в тематичному вечорі «Кобзарі про запорожців». Хоча впродовж вечора будуть звучати пісні не лише про козаків та їх звитяжні подвиги. Ми перегорнемо музичні сторінки разом з учителем музики Швець Олександром Лукичем, який нам у цьому допоможе (рис. 1).

 

Рис. 1. 

 

Нелегко козакам було землю рідну боронити, свій волелюбний народ захищати. Мужність, відвага, вірність землі українській звучать у козацьких піснях і думах.

Надаємо слово нашому земляку, лауреату конкурсів кобзарського мистецтва, людині, чий голос зачаровував слухачів рідної України, а також Польщі, Росії, Білорусії, Болгарії, – Тарасові Компаніченку (рис. 2).

 

Невеличке вступне слово кобзаря про свої дитячі роки в Академмістечку (5 – 7 хвилин).

 

Шановні учасники творчого вечора кобзарського мистецтва ми не можемо не згадати про нашого видатного українського філософа Григорія Савовича Сковороду, який своєю творчістю та життєвим прикладом засвідчував, що ми є продовжувачами козацьких традицій.

Звучать пісні на слова Григорія Сковороди «Дума козацька» та «Стоїть явір над горою» у виконанні Тараса Компаніченка.

Шановний пане Тарасе, ми знаємо, що Ви самі пишете авторські пісні, що Вас надихає насамперед?

Розповідає про радісні шкільні роки у спеціалізованій школі № 200, як він вперше написав слова та поклав на музику створивши свою першу авторську пісню (?).

Згадує своїх батьків та вчителів, які допомогли йому знайти свою дорогу у житті.

Розповідає про сьогодення, мистецькі та героїчні сторінки історії країни.

Звучить авторська пісня «Савур-могила» у виконанні Тараса Компаніченка.

Дякуємо кобзареві Тарасові, дітки та їх батьки бажають Вам творчого злету і не забувати київську спеціалізовану школу № 200, частіше осявати своїм талантом серця юних спадкоємців звитяжних козаків-запорожців (рис. 3).

 

Батьки вручають квіти кобзареві Тарасу Компаніченко.

 

Ось і завершилася наша подорож на одну із восьми Запорозьких Січей – Хортицьку. Щиро дякуємо Тарасові Компаніченко, який допоміг нам побачити Козацьку Республіку через кобзарські пісні та думи...

А ще дякуємо шановним гостям, усім, хто сьогодні був поруч з нами на творчому вечорі кобзарського мистецтва. Нехай живе пам'ять у ваших серцях про славні діяння наших далеких предків – запорозьких козаків (рис. 4).

 

До побачення та до нових зустрічей!

 

 

З вами був невтомний мандрівник-краєзнавець

Володимир Яценко v.iatsenkо@mail.ru  

Пишіть – зустрінемось!

 

18.05.17



Создан 10 июл 2017



счетчик посещений
Яндекс.Метрика